"Стаття присвячена ролі братства Євангельських християн-баптистів (ЄХБ) в русі опору радянському тоталітарному режиму та відновленні державності України. Метою дослідження є вивчення ролі релігійного чинника в українських державотворчих процесах. У ході дослідження показано, що на початку 60–х XX ст. після тимчасового періоду послаблення тиску тоталітарного режиму стосовно Церкви, розпочався активний наступ на релігійні громади з метою, якщо не повністю їх ліквідувати, то хоча б повністю підпорядкувати їх своєму контролю. З’ясовано, якщо найвищі ієрархи Всесоюзної Ради ЄХБ (ВРЄХБ) скорилися, то найстійкіші й найпослідовніші члени конфесії т.зв. «ініціативники», не скорилися і організували спротив злочинній владі. Хоча це протистояння коштувало їм сил, здоров’я, а деяким навіть і життя, але своєю боротьбою вони відстояли своє право на свободу сумління та віросповідання. Встановлено, що розкол в середовищі ЄХБ, з одного боку, ослабив їх, але з іншого, показав і довів комуністичним зверхникам, що віруючі люди (а не пристосуванці-конформісти) не пошкодують власного добробуту і життя заради вільної проповіді Слова Божого. Доведено, що спротив віруючих змусив тоталітарний режим послабити атеїстичний та адміністративно-наглядовий тиск і змири&тися з існуванням релігійних громад ЄХБ, що врешті призвело до його ослаблення і поступового занепаду".
