"У статті показано, що мистецтво, постаючи формою духовно-практичного освоєння дійсності,активно синтезує в емоційно-образній структурі нескінченну багатогранність соціокультурних відносин і здатнеактивно перетворювати реалії людського буття в художню реальність, яка, в свою чергу, виконує роль не лише засобувідображення, але й специфічного духовного чинника людських дій, вчинків, творчості в усіх сферах життя людини йсуспільства. Мистецтво як своєрідний універсальний спосіб буття здатне інтегрувати зовнішні культурні смисли вдуховний світ людини. Встановлено, що використовуючи мистецтво як специфічний інструмент впливу на суспільнусвідомість, можна консолідувати українство навколо значущих для української держави цінностей і смислів. Іншимисловами, мистецтво можна перетворити на дієвий чинник формування духовних потреб, національно-патріотичнихпочуттів та національної свідомості українства. З’ясовано, що в наші дні мистецтво слід розглядати як важливийсоціокультурний інструмент досягнення порозуміння між країнами і спільнотами. Необхідна така державна політика впросторі культури, яка б підтримувала те мистецтво, яке сприяє формуванню і збереженню системи базиснихцінностей суспільства та орієнтує на них українських громадян".
