"Розглянуті теоретичні й праксеологічні аспекти формування міжкультурної компетентності в інституціях українського соціуму в контексті суперечливих і кризових процесів, що супроводжують становлення громадянського суспільства. Робиться акцент на переформатуванні розвитку царини людських взаємин, адже «зміни» можливі лише унаслідок продуктивного діалогу «різноманіття» в сенсі напруженого обміну ідеями, що породжуються як суспільним життям, так і культурними потребами його учасників. Сформульовано концептміжкультурної комунікації як послідовну реалізацію ідей співставлення, співдружності, співучасті. Висвітлюються онтологічні та аксіологічні засади формування інтеркультурної компетентності як необхідної умови поширення новітніх демократичних стандартів соціальності, раціональності та ідентичності сучасного соціуму та чинника плідного громадянського діалогу в умовах наростання глобальної взаємозалежності культур. За результатами культуролого-соціологічних регіональних практик обґрунтовується потреба залучення соціологічного супроводу формування інтеркультурної компетентності як засобу виявлення релевантності європейських принципів громадського самоуправління щодо сучасних українських міських громад та демократичного спрямування їхнього розвитку".
