"Доведена актуальність дослідження процесів колонізації і деколонізації українського соціуму. Метою даної статті є аналіз постколоніальних досліджень вчених, які представляють східну і західну українську діаспору. Ці проблеми були викликані розпадом колоніальної системи і створенням постколоніального простору, що стало одним з найважливіших подій XX століття. Феномен колоніального панування розглядається через призму імперської організації соціуму. У статті зроблена спроба визначити простір спільних уявлень вчених західної і східної діаспори щодо колоніального статусу України. Автор розглядає особливості процесів деколонізації, які є основою стабільності соціально-політичних, економічних і соціально-культурних систем держав. Автор наголошує, що необхідно використовувати запропоновані у рамках сучасного українознавства підходи до проблеми оптимізації процесів деколонізації. У нинішніх умовах процес деколонізації українського суспільства залежить від здатності політиків і громадян, знаходити адекватні шляхи вирішення постколоніальних проблем у різних сферах життя. Комплексний аналіз постколоніальних досліджень вчених, які представляють східну і західну українську діаспору, показує, що вчені діаспори довели, що колонії були потужними стимулами для р&озвитку й збагачення Російської імперії, що колоніальна політика проводилася з використанням потужної ідеологічної основи і засобів масової пропаганди. Постколоніальні дослідження і постколоніальна теорія є новим напрямком розвитку людських знань. На& думку автора, теорія та історія колоніалізму повинна бути переглянута з урахуванням нового емпіричного матеріалу".
