"Аналіз статті зосереджений на розгляді деконсолідаційних аспектів сучасного суспільства. В якості останніх виступає ідеологія імперіальності, що трансформує механізми й практики своєї реалізації в сучасному соціокультурному просторі. Виявлено, що характер розвитку сучасної соціальної теорії, її методологічний потенціал, проявляють ті протиріччя, які виникають щодо інтерпретації соціального єднання в рамках класичної методології дослідження проблеми. Трактування соціальності з позицій політичної філософії, веде до обмеженості рецептів «загального єднання з примусу», представлених переважно ідеями імперіальності (в проявах авторитарних та тоталітарних моделей). Зазначається, що в якості симулятивної практики соціальної інтеграції ідея імперії виступає деструкцією соціальності, що загрожує її порядку, стабільності. Іншими словами, потенціал держави не дозволяє подолати дискурс влади, обмежуючи можливість конструювання практик соціального єднання. Тут простором, що інвестує імперські тенденції в соціальну практику, виступає масова культура. Переростаючи межі індивідуального порядку, «культ бажання», таким чином, реалізується в державних практиках політичного тоталітаризму і ринкового капіталізму масового суспільства. Таким чином, дослідження в якост&і підстави ідеології імперіальності системи владних домагань, що реалізують себе в практиках тотального споживацтва, дозволяє виявити деструктивний потенціал феномена, його небезпеку в формуванні соціальної цілісності, а, отже, подолати проблему кри&зи соціальності про яку заявляють сучасні дослідники".
