При формуванні системи нових земельних відносин в Україні, а також в умовах євроінтеграції, сільськогосподарські землі потребують оновлення методичних підходів із ґрунтоохоронного моніторингу, які, у свою чергу, направлені на підвищення точності досліджень та здешевлення їхньої вартості. Серед таких ефективних інструментів пропонується застосування магнетизму ґрунтів для вивчення ерозійних процесів. Упровадження магнітних методів на рівні технології пов"язане з методичними проблемами: формою та густиною мережі опробувань, достовірністю статистичного зв"язку. Об"єктом дослідження виступили ерозійні процеси ґрунтового покриву на території полігону в межах земель Русько-Тишківської селищної ради (Харківська обл.). Було використано польові, науково-пошукові, статистичні, лабораторні та картографічні методи. Показники магнітної сприйнятливості (МС) і вмісту гумусу (Г) були одержані для зразків ґрунтів із трьох шарів розрізу (0-10, 10-20 та 25-40 см). Було сформовано послідовність показників, систематизовано числові значення МС 1, МС 2, МС 3 та Г 1, Г 2, Г 3. Виявлено, що показник вмісту гумусу характеризується більшим ступенем варіації, ніж магнітна сприйнятливість. Вибіркові дані мають більш щільний розподіл порівняно з показником вмісту гумусу за вс&іма горизонтами ґрунту. Порівняння досліджуваних показників за величиною відносної граничної похибки вибірки встановило, що більш достовірні результати спостерігаються для магнітної сприйнятливості, оскільки граничні похибки вибірки за всіма горизонт&ами ґрунту є меншими, ніж для вмісту гумусу. У статті широко застосовувалися статистичні тести на перевірку однорідності сукупності відібраних польових даних. Згідно з Т-критерієм Крамера - Велча для всіх вибірок, крім МС 3, виконується вимога щодо о&днорідності математичного сподівання. Кореляційний аналіз вибірок показав, що найменші коефіцієнти рангової кореляції Спірмена виявлені в парі Г 1 і МС 1 та в парі Г 1 і МС 3, які відповідно становлять 0,697 і 0,641. МС і вміст гумусу проявляють дост&атньо високий ступінь зв"язку, який простежується для різних генетичних горизонтів.
The new land regulation system in Ukraine, as well as European integration strategy, require to update the methodological approaches of farming land monitoring, in&creasing the accuracy of research and reducing the cost of the studies. Among such effective tools is soil magnetism application to study the erosion processes. The introduction of magnetic methods at the technology level is associated with methodolo&gical problems: density of the sampling network, the reliability of the statistics. The object of the research was soil erosion processes at the territory of Rusko-Tishkivska land council (Kharkiv region). Field, statistical, laboratory, and cartog&raphic methods were used. The parameters of magnetic susceptibility (MS) and humus content (G) were obtained for soil samples from three genetic horizons of the sections (the depth is 0-10, 10-20 and 25-40 cm). A sequence of indicators was formed, th&e numerical values of MS 1, MS 2, MS 3, and G 1, G 2, G 3 were systematized. The humus content index is characterized by a greater degree of variation than the magnetic susceptibility. The sample data has a more dense distribution than the humus cont&ent in all horizons of the soil. Comparison of the studied indicators with respect to the magnitude of the relative sampling error established that more reliable results are observed for magnetic susceptibility. The maximum sampling errors for all ho&rizons of the soil are lower than for the humus content. The article widely considers the statistical tests to check the homogeneity of the collection of selected field data. According to the Cramer-Welch T criterion, the homogeneity of the mathemati&cal expectation is satisfied for all samples except MS 3. The correlation analysis of the samples showed that the small coefficients of rank correlation of Spearman were found in the pair of G 1 and МС 1, and in the pair G 1 and МС 3. The corellation&
