"У статті представлено спробу виявити консолідаційні можливості нетрадиційних для української культури релігійних практик. У неоорієнталістських, харизматичних і ньюейджівських культах визначальними є механізми консолідації мас навкруг особистості лідера організації, зазвичай її засновника, заставника-гуру чи харизматичного лідера, який наділяється містичними божественними якостями. Християнство, як зазначав З. Фройд, консолідувало маси завдяки втіленню у ідеї особистісного Бога Я-ідеалу кожного окремого індивіда, а також ілюзорного досягнення суспільної справедливості і рівності завдяки тому, що кожен член релігійної спільноти мав право на рівну з іншим частку божественної любові, дарованої йому Христом. На противагу образу теїстичного бога, в якомувтілюються консолідовані уявлення про духовну сутність суспільного буття, в образі неорелігійного лідера зазвичай втілюються маргінальні суспільні ідеї і духовні практики, які не здатні консолідувати суспільство".
