Сакральні функції давніх хордофонів у духовній культурі народів євразії.
Any string instrument in the course of evolution underwent a long-term and complicated
development path. The earliest stringed instruments are known since the end
of IV millennium B.C. It is evidenced by their discovery in archaeological excavations
of ancient Sumer, Egypt, Mesopotamia [24, р. 15–60], as well as their image in the
iconographic sources where they appear in ceremonial and ritual scenes. Since the
Stone Age theprimitive musical instruments in the course of magic-ritual application
in human activity gradually underwent a series of structural modifications [4, p. 127]
and eventually turned into a mandatory attribute of the ritual, and later – ceremony as
well, which was sacred from the beginning.
Стаття присвячена вивченню сакральних функцій давніх хордофонів (струнних музичних інструментів) у ритуалах народів Євразії. Багатократне повторення ритуалу вдосконалює його “сценарій”, розвиває його компоненти (разом з атрибутами культу), усталює роль учасників. Релікти культових інструментів (інколи лише їх назви) зберігаються у вигляді рудиментів окремих конструктивних деталей форми, способу тримання і манери видобування звуку, які ще тривалий час можуть іс&нувати у напівпрофесійному (інколи язичницькому) середовищі поза первісним, майже повністю забутим ритуалом. У шаманських обрядах хордофон та його звук виконував функцію телепортації шамана, аналогічну до символіки тотемного птаха, медіатора між світ&ами. Лебедина символіка визначала характер етнічного звукоідеалу кобиза, його епічний репертуар. Вона наявна в атрибутиці обряду, самому епічному репертуарі й утворює єдиний семантичний комплекс. Євразійські хордофони у формі лебедя (скіфська арфа, к&азахський кобиз) були медіаторами між світами, втілювали єдність мікро- й макрокосму. Шаманський кобиз (як і бубон) слугував не лише засобом телепортації шамана в його “мандрах” між світами. Він був обов’язковим атрибутом при виконанні епічних перека&зів, обрядів перехідного циклу, брав участь в аграрній, лікувальній та мисливській магії. За допомогою хордофона талановиті шамани могли не тільки переміщуватися у просторі в стані трансу, але й переміщувати сам простір. Магічні обряди віщування долі&, прогнозування успіху чи поразки у військових походах середньовічні віщуни, волхви, кобники здійснювали за участю хордофона. Ідеологічну функцію хордофона в обряді зберіг епос Київської Русі. Відома участь середньовічних хордофонів в обрядах принесе&ння людської жертви воді, що супроводжувався грою на гуслах. З ним переплітається і мотив чарівної гри. Отже, хордофон у давніх ритуалах народів Євразії виступає у знаково-символічній, а не побутово-практичній функції. Інтерпретація хордофона в етніч&но різних давніх ритуалах – від доби скіфо-сармато-аланського світу, раннього Середньовіччя до традиційних культур різних народів Євразії виявила найрізноманітніші його функції: релігійно-ідеологічну, магічну, лікувальну, медіативнокомунікативну (в о&брядах перехідного й аграрного циклів), апотропеїчну (оберігаючу), ініціальну, телепортативну. Функція хордофона в обряді завжди залежить від історико-культурних чинників, конкретної етнічної традиції, смислу і змісту священнодійства.
