"Викладено розуміння суті композиційної специфіки як створення музичного-художнього образу на матеріалі хорових творів українських композиторів для дітей. Розглянуто народні пісні, які умовно прийнято вивчати як гомофонні, хоча здебільшого вони містять у собі елементи поліфонічного формотворення. Застосування композиційно-виразових засобів виявляється в численних аспектах внутрішньо-змістовного мислення, закладеного у музичному творі та його виконавському втіленні. Це зумовлюється загальним ідейно-моральним змістом хорових творів для дітей, а їх структурні особливості – функцією, яку виконує мелодія, гармонія, ритм та інші компоненти цілісності музичної побудови. Також розкрито деякі композиційні особливості хорового жанру, в яких застосовано варіантність виконавського мислення, що грунтується
на послідовних та інтонаційних перетвореннях музичного матеріалу. Особливу увагу звернуто на розкриття художнього змісту, розмаїття виразових засобів та образів у хорових творах для дітей на прикладі пісень, зі шкільних співаників українських композиторів, творча праця котрих припала на період ХХ століття. В їх основі лежать формотворчі принципи розвитку народного багатоголосся, де природно розкриваються нові виражальні можливості, що збагачують музику та &виявляють її суспільно-етичне призначення. З’ясовано, що оновлення та розширення традиційних меж хорової музики урізноманітнюють творчий репертуар
дитячих хорових колективів".
