"Розглянуто впливи музичної культури Сходу на формування і розвиток винятково європейського явища, зокрема “орієнталізм”. У діалозі культур Заходу і Сходу проведено ретроспективу музичного орієнталізму від початкового етапу до сучасності. У контексті музично-історичної ретроспективи європейського мистецтва закцентовано діалог з культурами країн Близького Сходу. Результатом контактного діалогу стають імпульси, які походять із Єгипту, Вавилону, Стародавньої Іудеї, Сирії, пізніше – Еллінізованої Греції, зарабського халіфату (Іспанія), а також із Туреччини. Визначені орієнталістичні моделі, що є характерними як для кожного з музично-історичних періодів (Стародавня Греція, Середньовіччя, Відродження), так і для окремих стилістичних напрямів (бароко, класицизм, романтизм, імпресіонізм, алеаторика): від паралельних уявлень про музичні лади та інтервали, успадкувань сюжетів музично-театрального мистецтва, через впровадження європейцями “моди” на декоративні східні елементи до запозичення інструментарію, засобів музичної виразності, що походять зі Сходу. Все це призводить до переосмислення музичної естетики та трансформації музично-лінгвістичної свідомості. У позначенні парадигм музичного орієнталізму залучені приклади професійного оперного та інструмент&ального мистецтва творчих шкіл Італії, Іспанії, Франції, Німеччини, Угорщини, України, Росії".
