"Досліджується можливість історико-філософського аналізу рабиністичної літератури Східної Європи на прикладі літератури раннього єврейського Просвітництва (Гаскали). У межах цього аналізу рабиністичний текст розглядається як носій інформації про середньовічні та сучасні філософські ідеї, що їх обговорюють або пригадують автори. Негативне ставлення до філософії в традиційному єврейському суспільстві, пов’язане з поширенням Гаскали, спричинило практику анонімного цитування та переказу філософських ідей; відтак особливого значення набуває термінологія, якою оформлене це приховане цитування. На прикладі коментаря до «Руах Хен» р. Ісраеля з Замостя (40-ві роки XVIII ст.) дослідження показує, що в текстах ранньої Гаскали приховане цитування європейських філософів (в цьому випадку – Декарт) частіше за все позначається терміном «ахронім» (новітні, moderni). Значення та вжиток цього терміна дозволяють віднайти додаткові випадки прихованого цитування та окреслити місце нової європейської філософії в традиційній єврейській думці XVIII ст. Водночас, описані в цьому дослідженні нові конотації терміна «філософ» у текстах кінця XVIII ст. дозволяють окреслити зміну ставлення до філософії в колах ранньої Гаскали".
