"На методологічній основі взаємодії філософії діалогу та культурології здійснюється спроба аналізу сучасної людини як суб"єкта із втраченим почуттям часу та історії (темпоральності) в образі "Великого повернення". Наслідком кризи історичної ідентичностіє естетична втеча - занурення у мистецтво, яке надає три ілюзорно-компенсаційних щодо "Великого повернення" топоси: гри, діалогу та міфу. У процесі художнього ігрового діалогу, учасниками якого є Автор і Читач, відтворюється ідеальна модель втраченої тріади "минуле-теперішнє-майбутнє" на рівні міфологеми про мандри героя. Екстрактом гри є медіа-розвага ("інфо- тейнмент") як топос формування транскультури через антиномію візуального та вербального".