"За три сотні літ великоімперська пропаганда - спочатку царська, а за нею й радянська - зробила свою чорну справу: вона геть затьмарила свідомість десяти поколінь українського народу про велич і трагедію вірного сина українського народу гетьмана Івана Мазепи та столиці тодішньої Гетьманщини - Батурина, який, після піддання тортурам Чернігова та розорення тими ж москалями Переяслава, невдовзі став символом суверенної влади в Україні. Орда царських сатрапів Гетьманську столицю потопила в морі козацької крові та нищівним вогнем і артилерійськими канонадами стерла з лиця землі. То чи треба дивуватися, що після такого мракобісся ідеології незалежній Україні дісталися легіони яничарів та манкуртів. Зрушити зкам’янілі стереотипи в їхній свідомості - завданнянадзвичайної ваги. Не остання роль у вирішенні цієї проблеми належить літературі. І не тільки художній. У першу чергу така відповідальність покладається на документалістику, наукову літературу, де автор свої думки та твердження ґрунтує не з точки зору белетристики, а опирається на архівні матеріали, результати археологічних досліджень, спогади учасників подій у порівнянні з іншими джерелами. Робити це надзвичайно важко і складно. Тому в цій шерензі так мало справжніх авторитетів думки. Правофлангови&м тут є, зокрема, Сергій Олегович Павленко - заслужений журналіст України, історик, відомий дослідник Гетьманщини, Батурина, життя і діяльності Івана Мазепи. Стольне на той час пишне містечко стало для дослідника яскравою зорею, територією, де горя г&ори, хрести та могили, Голгофою творчого життя. Сергій Павленко праведним пером колупає пил віків, щоб із сьогодення об’єктивно подивитися на героїчне минуле наших славних предків, які виборювали Україні незалежність".
