Піднімається питання про дисфункціональні механізми адаптації у жінок як наслідок патологічних взаємин із матір"ю. Особлива увага приділяється таким із них: міжособистісна залежність, депресія, тривожність, фрустрація, агресія, ригідність. У результаті дослідження було доведено, що у представниць із неповних сімей усі задані показники (міжособистісна залежність, депресія, тривожність, фрустрація, агресія, ригідність) є більш вираженими. Відсутність у матері постійного партнера (на ряду з іншими факторами, що висвітлені у статті) каталізує та сприяє запуску процесу формування патологічних взаємин між донькою та матір"ю, що у свою чергу стає основою формування дисфункціональних механізмів адаптації у доньки як вираження материнської травми. Це може бутипояснено тим, що донька в даних умовах стає єдиним об"єктом проекцій материнських страхів, бажань та незадоволених потреб, крім того, вона стає єдиним джерелом любові.
Поднимается вопрос о дисфункциональных механизмах адаптации у женщин как следствиепатологических взаимоотношений с матерью. Особое внимание уделяется таким из них: межличностная зависимость, депрессия, тревожность, фрустрация, агрессия, ригидность. Результатом исследования стало доказательство того, что у представительниц из непол&ны хсемей все заданные показатели (межличностная зависимость, депрессия, тревожность, фрустрация, агрессия, ригидность) болем выражены. Это означает, что отсутствие у матери постоянного партнера (наряду с другими факторами, которые освещены в статье)& катализирует и способствует запуску процесса формирования патологических отношений между дочерью и матерью, что в свою очередь становится основой формирования дисфункциональных механизмов адаптации у дочери как выражение материн ской травмы. Это объ&ясняется тем, что дочь в даннях условиях становится единственным объектом проекций материнських страхов, желаний и неудовлетворенных потребностей, кроме того, она становится единственным источником любви.
The article raises the question of women"s& dysfunctional mechanisms of adaptationas a consequence of pathological relationships with the mother. Particular attention is paid to such of them: interpersonal dependence, depression, anxiety, frustration, aggression, rigidity. The result of the s&tudy proved that there presentatives of single-parent families have a greater degree of severity forall the indicators were given (interpersonal dependence, depression, anxiety, frustration, aggression, rigidity). This means that the absence of a per&manent mother"s partner (along with other factors coveredin the article) catalyze sand promotes the process of forming the pathological relationship between a daughter and mother, which in turn becomes the basis for the formation of dysfunctional mec&hanisms of adaptation to the daughter a san expression of maternalin jury. This is explained by the fact that the daughter in the second it ions becomes the only one object of the projections of mother"s fears, desire sand dissatisfied needs, besides&, she becomes the only source o flove.
