Теоретично аналізуються поняття "соціалізація" та "релігійна соціалізація"; розкриваються соціологічний, психологічний, педагогічний підходи як базові наукові контексти розгляду; порівнюється роль основних агентів релігійної соціалізації - батьків, церкви, інших релігійних організацій та однолітків. Обґрунтовується роль власної релігійної активності особистості як суб"єктного чинника її релігійної соціалізації. Описуються та інтерпретуються результати порівняльного емпіричного дослідження міри вираженості основних аспектів релігійної активності в юнацькому та ранньому дорослому віці. Констатовано, що серед більшості релігійних, а також передрелігійних почуттів і внутрішніх мотивів релігійності, з віком послаблюється переживання тільки почуття самотності, відчуття "де жав"ю" та роздвоєності релігійної самосвідомості особистості на "Я-грішне" та "Я-праведне", а також посилюється дієвість звертання до Бога заради досягнення стану бажаного внутрішнього благополуччя.
Теоретически анализируются понятия "социализация" и "религиозная социализация"; раскрываются социологический, психологический, педагогический подходы как базовые научные контексты рассмотрения; сравнивается роль основных агентов религиозной социализации - родителей, церкви, других рели&гиозных организаций и ровесников. Обосновывается роль собственной религиозной активности личности как субъектного фактора ее религиозной социализации. Описываются и интерпретируются результаты сравнительного эмпирического исследования меры выраженнос&ти основных аспектов религиозной активности в юношеском и раннем взрослом возрасте. Констатировано, что среди большинства религиозных, а также предрелигиозных чувств и внутренних мотивов религиозности, с возрастом ослабляется переживание только чувст&ва одиночества, ощущения "де жавю" и раздвоенности религиозного самосознания личности на "Я-грешное" и "Я-праведное", а также усиливается действенность обращения к Богу ради достижения состояния желательного внутреннего благополучия.
The article s&ummarizes theoretical analysis of the concepts "socialization" and "religious socialization"; reveals sociological, psychological, pedagogical approaches as the basic scientific contexts of the consideration; compares the role of main agents in relig&ious socialization - parents, religion, different religious organizations and person"s coevals. The role of personality"s own religious activity as the subject factor of his\her religious socialization has been substantiated. Results of the comparati&ve empirical study on expression degree of the main aspects of religious activity in adolescence and early adulthood have been described and interpreted. It has been stated that in the majority of religious, as well as prereligious feelings and inter&nal motives of religiousness, with certain age, the experience has weakened due to the feeling of loneliness, the feeling
of "d?j? vu" and the bifurcation of personality"s religious self-consciousness between "sinful" and "righteous", and, therefore&, the effectiveness of
appealing to God in order to attain the desired state of well-being has intensified.