"Вираз "гарантії безпеки" відображає глибоко вкорінене в Україні уявлення про те, що певні зовнішні сили повинні забезпечити її безпечне й комфортне існування. Однак кинувши погляд назад, із прикрістю усвідомлюєш, що Захід, визнавши незалежність, дав Україні надію, але нічого не гарантував, і гарантувати поки що не планує. За своє ядерне роззброєння в 1990-х Україна отримала близьку до максимальної в тих умовах компенсацію, і одним з її складників був Будапештський меморандум, що містив зобов"язання перед Україною, які важко назвати гарантіями. Будапештський меморандум містить чотири зобов"язання США, Сполученого Королівства і Росії стосовно України: поважати незалежність, суверенітет та наявні кордони України; утримуватися від погрози силою або її застосування проти України, крім як з метою самооборони або в якийсь інший спосіб відповідно до Статуту ООН; утримуватися від економічного примусу, спрямованого на те, щоб підпорядкувати своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, і в такий спосіб забезпечити собі переваги будь-якого роду; домагатися негайних дій Ради Безпеки ООН із надання допомоги Україні як державі - учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, що не володіє ядерною зброєю, у випадку якщо &Україна стане жертвою акту агресії або об"єктом агресії із застосуванням ядерної зброї. П"ятий пункт Меморандуму повторює так звані негативні гарантії, дані ядерними державами в рамках ДНЯЗ усім неядерним".
