"Розглядається філософія мови В. фон Гумбольдта і його вчення про внутрішню форму в якості теоретичної основи філософської герменевтики ХІХ століття. Показана конгеніальність ідей вченого і творців герменевтичних теорій: Ф. Шлейермахера, Ф. Аста, В. Дільтея, в яких набули подальшого розвитку уявлення про духовну культуру як визначальну силу соціального розвитку та індивідуальності, як передумові всякого існування. Вказані концепти і склали в підсумку основу німецької герменевтики і її підходів до інтерпретації, пов"язаних перед усім з відмовою від розуміння герменевтики як допоміжного інструменту і перетворенню теорії розуміння в найбільш повну і довершену гуманітарну методологію".
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
