"Аналізується евристичний потенціал, теоретичні і практична значущість сучасних методологій дослідження розвитку п"ятидесятницької місійної еклезіології. У цілому п"ятидесятницька місійна еклезіологія розвивається у напрямку подолання суб"єк- тивізму тапримітивізму у напрямку до творення об"єктивістських та інтерсуб"єктивних теорій місії та місійної еклезіології. Особ- ливе значення має тріада "Дух-Слово-Спільнота", що конституює церкву, є умовою успішності місії. А саме, досвід переживання при- сутності Духу надає переконливості Слову Писання, і вони разом формують Спільноту, яка, як народ Божий, є місцем прояву діяль- ності Бога для світу. Завданням місії є не спасіння окремих осіб "від світу" в церковних спільнотах, а цілісне преображення світу, ви- явлення влади Бога над світом, що має проявлятися у повноті в есхатологічній реальності Царства Божого, а сьогодні виявляється у п"ятидесятницьких церковних рухах".
