"Здійснюється аналіз способу сигніфікації службової архітектури. Визначається відмінність службової архітектури від символічної на засадах гегелівського підходу. Даний зсув породжує не лише інший спосіб організації означників, але виникнення принципово іншого способу співвідношення з означуваним, що власне і формує відмічений семантичний зсув. Застосування стратегій семантичного аналізу до матеріалу естетики Г. Гегеля дозволяє не лише розширити горизонти самої прикладної семантики, але й зрозуміти закономірності формування художньої культури та естетичного процесу в цілому".