Здійснюється аналіз культурологічних процесів у період становлення першого національного відродження України. Об’єктом художньо-естетичного дослідження, на відміну від попередніх часів, все частіше стає людина та природа, стимулом розвитку літератури тамистецтва виступає прагнення художнього освоєння реального світу. Потреба пізнання, розвиток положень, форм та методів звільнення людського розуму від догматично-релігійного світогляду виявляються у секуляризації культури України ХVІІ століття. Значний вплив на зміну світоглядної концепції в українській культурі справило західноєвропейське Відродження. Доба, що прийшла за Середньовіччям, всебічно розкрила людину як у соціальному, так і в естетично-художньому аспекті, а рух гуманістичних ідей Західною таСхідною Європою привів до глибшого зацікавлення людиною як особистістю. Не уникла цього процесу і Україна – поступово формується новий ідеал людини, заснований на індивідуальній культурі, духовній свободі. та переосмислюється призначення людини у світі.Складні політичні та соціально-економічні обставини ХVІІ століття в Україні вимагали особливих, прогресивних на той час, характеристик розвитку культурологічних тенденцій. Широкий культурно-національний рух, який ґрунтувався на опорі польськошляхетсько&му гнобленню та боротьбі проти окатоличення, викликав розквіт книгодрукування, поширення освіти і наукових знань та піднесення у мистецтві і літературі антропоцентричного світогляду. Важливим аспектом ренесансного мислення визначається прагнення доск&онало вивчити довколишній реальний світ, що торує шлях науковості та освітянству. Саме ці виявлення українського ренесансного світобачення набувають значного масштабу у духовній культурі України XVІІ століття.
