Розглядаються найуживаніші в публіцистичному дискурсі риторичні фігури, зокрема схеми, побудовані на повторі, які справляють сильне емоційне враження на аудиторію і дозволяють оратору досягати бажаного впливу. Доведено, що роз-
поділ риторичних фігур на схеми і тропи (за Дж. Н. Лічем) стає надійним інструментом у роботі перекладача. Схеми як актуалізовані закономірності на рівні форми можна побачити й розпізнати навіть у тексті, написаному незнайомою мовою, тоді як тропи – актуалізовані відхилення на рівні змісту – потребують розуміння і осягнення. Перекладацькі труднощі у передаванні схем і тропів суттєво відрізняються між собою. Матеріалом для аналізу служать уривки з найвідоміших публічних виступів славетних політичних діячів та їхні українські переклади. Автори планують продовжити дослідження перекладацьких тактик відтворення тропів у публіцистичному дискурсі.
The article focuses on the widest-used rhetoric figures, specifically, schemes built on repetition, which make a strong emotional impression on the audience, and thus contributing to the orator"s achieving the coveted effect. The classification of rhetoric figures into schemes and tropes (according to G N. Leech) appears to be a reliable tool in the translator"s work. Schemes as for&egrounded regularities of form can be observed even
in the text written in an unknown language, while tropes as foregrounded irregularities of content have to be understood and apprehended. The latter present translation challenges different from th&ose presented by the former. The material under study is taken from most famous public speeches of prominent politicians and their Ukrainian translations. The authors intend to continue the research by investigating the ways of reproducing tropes in &publicist discourse.
Рассматриваются наиболее часто употребляемые в публицистическом дискурсе риторические фигуры, в частности, схемы, основанные на повторе, которые оказывают сильное эмоциональное воздействие на аудиторию и позволяют оратору дост&игнуть желаемого эффекта. Можно предположить, что разделение риторических фигур на схемы и тропы (по Дж. Н. Личу) становится наде-
жным инструментом в работе переводчика. Схемы как актуализированные закономерности на уровне формы можно увидеть и рас&познать даже в тексте, написанном на незнакомом языке, тогда как тропы – актуализированные отклонения на уровне смысла – требуют глубокого осознания. Переводческие трудности в передаче схем и тропов существенно различны между собой. Материал для анал&иза представлен фрагментами из известнейших публичных выступлений выдающихся политиков и их украинскими переводами. Авторы планируют продолжить исследование переводческих тактик воссоздания тропов в публицистическом дискурсе.
