Статтю присвячено дослідженню структурно-семантичних типів іменників – найменувань сегментів часу (темпоральних меронімів) у німецькій та англійській мовах. У дослідженні розроблено тематичну класифікацію темпоральних меро-
німів, визначено їхні структурно-семантичні типи, висвітлено шляхи розвитку полісемії за рахунок метафоричних і метонімічних переносів. Простежуються кореляції між структурною та семантичною організацією досліджуваних лексичних
одиниць, що дозволяє створити модель їх системного опису. Результати дослідження демонструють розбіжності у сегментації темпоральних понять навіть у близькоспоріднених мовах: німецькій і англійській. Емпіричний матеріал сприяє
систематизації даних про наявні у німецькій та англійській мовах стереотипи щодо впорядкування часу, способів його позначення та мовної репрезентації на матеріалі іменників двох досліджуваних мов.
This paper dwells upon the structural and semantic types of nouns denoting segments of time (temporal meronyms) in German and English. As a result of the conducted research the units under analysis are classified according to the thematic subgroups; their structural and semantic types are revealed, the paths of their polysemy development by means of the metaphoric and metonymic tra&nsference are traced. The research highlights
the interrelations between structural and semantic organization of the lexical units under analysis. Thus the systematic model of their description is presented. The results obtained demonstrate the sign&ificant differences in segmentation of temporal notions even in the closely related languages: German and English. The empirical data enables the systematization of the existing stereotypes of time ordering, means of their denotation and
representat&ion in language based upon nouns researched in two languages under analysis.
Представленная статья посвящена исследованию структурно-семантических типов существительных – наименований сегментов времени (темпоральных меронимов) в немецком и английс&ком языках. В исследовании разработана их тематическая классификация, определены структурно-семантические типы, описаны пути развития полисемии за счет метафорических и метонимических
переносов, прослеживаются корреляции между структурной и семантич&еской организацией исследуемых лексических единиц, что позволяет создать модель их системного описания. Результаты исследования демонстрируют отличия в сегментации темпоральных понятий даже в близкородственных языках: немецком и английском. Эмпиричес&кий материал способствует систематизации
данных про существующие в немецком и английском языках стереотипы упорядочивания времени, способов его обозначения и языковой репрезентации на материале существительных двух исследуемых языков.
