"У першій третині ХХ ст. у Галичині відбувалися активні процеси українського національно-культурного відродження. Діяла розгалужена мережа культурно-освітніх, наукових, господарсько-економічних, фізкультурно-спортивних та ін. товариств і організацій, статутні цілі і завдання яких передбачали ініціювання різноманітних громадських починів, активізацію загалом всіх сфер національного життя галицьких українців. На передньому плані цієї роботи були такі авторитетні громадські інституції крайового масштабу, як „Просвіта”, „Рідна школа”, „Сільський господар”, Наукове Товариство імені Шевченка та ін., які упродовж багатьох десятиліть відігравали провідну роль у розгортанні національно-культурного руху у Галичині, мали розвинену громадську інфраструктуру, величезний досвід народної праці".
