У статті обгрунтовано, що академічна мобільність студентів є вагомим механізмом розвитку вищої школи, яка має на меті покращення якості навчальних програм та планів, рівня наукових досліджень, посилення академічної та культурної інтернаціоналізації європейської вищої освіти, ступеня особистісного розвитку студента. Метою статті є з"ясування суті феномена академічної мобільності студентської молоді та виявлення чинників, які ускладнюють її реалізацію. Методи дослідження:теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з даної проблеми, узагальнення, статистичний аналіз. На основі узагальнення наукових підходів (функціонального, особистісного і культурологічного) встановлено, що академічна мобільність - це можливість навчатися, викладати, стажуватися чи здійснювати наукову діяльність в іншому навчальному закладі на території України чи поза її межами, результатом якої виступає самореалізація особистості в навчанні і професійній діяльності. Визначено три рівні чинників, які ускладнюють процес академічної мобільності студентів - державний рівень, рівень вищого навчального закладу, особистісний рівень. Відзначено, що для зниження впливу зазначених чинників необхідною є певна модернізація в сфері нормативно-правового, інформаційного, інфраструктурн&ого, кадрового, навчально-методичного та фінансового забезпечення процесу академічної мобільності студентів.