Інституціоналізація української державної та дипломатичної служби в період національного піднесення (1917-1920): політико-дипломатичний і зовнішньополітичний дискурси
Проаналізовано основні напрями зовнішньої політики й особливості формування моделей української державної та дипломатичної служб в період національного піднесення (1917-1920). Особливу увагу приділено інституціональному розвиткові, здобуткам, проблемам і перспективам державної та дипломатичної служб у контексті загальноєвропейського розвитку досліджуваного періоду. Її дипломатія відрізнялася активністю, наполегливістю, цілеспрямованістю, займала дієві позиції з актуальних регіональних і міжнародних проблем. Автор показує, що аналіз основних питань еволюції головних напрямів зовнішньої політики й дипломатичної діяльності України дає можливість глибше зрозуміти загальні для більшості сучасних держав процеси формування зовнішньої політики, дипломатії та вироблення зовнішньополітичних й інституціональних рішень у цій сфері.
Питання розвитку та становлення держав пострадянського простору в ХХІ ст. потребує вивчення й узагальнення набутого ними досвіду. У більшості пострадянських держав демократизація передувала дуже складним історичним і драматичним процесам раціонально-бюрократичної модернізації держави й національної консолідації. Перспективним напрямом вирішення численних суперечностей і парадоксів може бути застосування теорії історичного інститу&ціоналізму, що акцентує увагу на часовій послідовності трансформацій і регіонально-інституційних наслідках відповідного розходження соціально-політичних траєкторій розвитку.
The main directions of foreign policy and the peculiarities of the formatio&n of models of Ukrainian state and diplomatic services during the period of national ascension (1917-1920) are analyzed in the article. Particular attention is paid to the institutional development, achievements, problems and prospects of the state a&nd diplomatic services in the context of the European development of the studied period. Its diplomacy was different of active, perseverance, dedication, held effective positions on important regional and international issues. The author shows that t&he analysis of the main issues of the evolution of the main directions of foreign policy and diplomatic activity of Ukraine enables a deeper understanding common to most the formation of foreign policy, diplomacy and making foreign policy decisions i&n this area. The development and establishment of the states in the XX century requires studying and generalizing the acquired experience. In most states, democratization was followed by very difficult and dramatic processes of rational and bureaucra&tic modernization of the state and consolidation of the nation. An effective way to solve the numerous contradictions and paradoxes might be the application of the theory of historical institutionalism, which focuses on the chronological sequence of &transformations, as well as on the regional and institutional consequences of differences in social and political ways of development.
