Метою дослідження було визначення нейродинамічних і психологічних властивостей у спортсменів високого класу у зв"язку з різним рівнем мобілізації в реакції на рухомий об"єкт. Для визначення нейродинамічних властивостей спортсменів використовували діагностичний комплекс "Діагност-1". Для моніторингу та прогнозування функціонального стану центральної нервової системи спортсменів, оцінки швидкості й точності реагування, співвідношення процесів збудження і гальмування, урiвноваженостi нервових процесiв використовували реакцію на рухомий об"єкт. Крім того, у даному дослідженні аналізувалися показники сили й функціональної рухливості нервових процесів, ефективності сенсомоторної діяльності, динамічності нервових процесів, швидкість простої сенсомоторної реакції, швидкість простої та складної сенсомоторної реакції вибору, показник сенсомоторної асиметрії та інші. Особистісна та ситуативна тривожнiсть оцiнювалася за тестом Спілбергера-Ханіна. Тест М. Люшера було використано для оцінки психоемоційного стану спортсменів. Для визначення інтегральних рис темпераменту обстежених було застосовано тест Г. Айзенка. Виявлено відмінності між групами спортсменів-велосипедистів з високим, середнім і низьким рівнем мобілізації за результатами виконання реакції на ру&хомий об"єкт. Найоптимальніший функціональний стан центральної нервової системи за показниками реакції на рухомий об"єкт був характерний для спортсменів-велосипедистів із низьким рівнем мобілізації. Спортсмени з високим рівнем мобілізації не продемон&стрували значущих відмінностей за результатами виконання реакції на рухомий об"єкт, але відрізнялися більш високою стабільністю складної сенсомоторної реакції вибору. Спортсмени із середнім рівнем мобілізації в реакції на рухомий об"єкт продемонструв&али найменший рівень ситуативної тривожності у поєднанні зі зниженим функціональним станом центральної нервової системи. Таким чином, спортсмени як із високим, так і з низьким рівнем мобілізації в реакції на рухомий об"єкт характеризувалися вищою ефе&ктивністю сенсомоторного реагування порівняно зі спортсменами із середнім рівнем мобілізації.
Целью исследования было определение нейродинамических и психологических свойств у спортсменов высокого класса в связи с различным уровнем мобилизации реа&кции на движущийся объект. Для определения нейродинамических свойств спортсменов использовали диагностический комплекс "Диагност-1". Для мониторинга и прогнозирования функционального состояния центральной нервной системы спортсменов, а также оценки с&корости и точности реагирования, соотношение процессов возбуждения и торможения нервных процессов использовали реакцию на движущийся объект. Кроме того, в данном исследовании анализировались показатели силы и функциональной подвижности нервных процес&сов, эффективности сенсомоторной деятельности, динамичности нервных процессов, скорости простой сенсомоторной реакции, скорости простой и сложной сенсомоторной реакции выбора, показатель сенсомоторной асимметрии и другие показатели. Личностная и ситу&ативная тревожность оценивалась по тесту Спилбергера-Ханина. Тест М. Люшера был использован для оценки психоэмоционального состояния спортсменов. Для определения интегральных черт темперамента обследованных был применен тест Г. Айзенка. Выявлены разл&ичия между группами спортсменов-велосипедистов с высоким, средним и низким уровнем мобилизации по результатам выполнения реакции на движущийся объект. Наиболее оптимальное функциональное состояние центральной нервной системы по показателям реакции на& движущийся объект было характерно для спортсменов-велосипедистов с низким уровнем мобилизации. Спортсмены с высоким уровнем мобилизации не продемонстрировали значимых различий по результатам выполнения реакции на движущийся объект, но отличались бол&ее высокой стабильностью сложной сенсомоторной реакции выбора. Спортсмены со средним уровнем мобилизации в реакции на движущийся объект продемонстрировали наименьший уровень ситуативной тревожности в сочетании с пониженным функциональным состоянием ц&
