Однією з гіпотез для пояснення змін земного клімату є вплив зовнішніх космічних чинників, зокрема космічних променів галактичного походження, які є основним джерелом іонізації молекул у тропосфері. Відомо, що за умов достатньої перенасиченості пари водий інших речовин іони стають центрами конденсування цієї пари у краплі рідини й утворення аерозольних частинок. Конденсування водяної пари на аерозольних частинках в атмосфері призводить до утворення хмар, які є одним із головних чинників метеорологічнихпроцесів й у значній мірі впливають на клімат у регіональному та глобальному масштабах. Ці факти були покладені в основу гіпотези про можливий вплив космічних променів на кількість і фізичні властивості хмар та на клімат. Проте досі результати пошуків тісного зв"язку між змінами потоку космічних променів під впливом сонячної активності (т. зв. явища Форбуша) та станом хмарності в атмосфері мають низький рівень достовірності, суперечливі і є предметом наукових дискусій. Головна проблема - пошук відповідних фізичних механізмів, які забезпечували б в атмосферних умовах достатню ефективність формування аерозольних частинок під дією космічних променів, щоб пояснити спостережувані характеристики хмар. У статті розглянуто та проаналізовано механізми утвор&ення молекулярних кластерів та їхнього зростання до розмірів аерозольних частинок у земній атмосфері і роль у них іонів, утворюваних космічними променями. Також наведено огляд спостережних даних про ефективність ядроутворення та зростання аерозольних& частинок в атмосфері, внесок іонів і модельних оцінок впливу цих процесів на динаміку атмосфери та кліматичні параметри. Зроблено висновки про вплив ядроутворення на оптичні характеристики аерозольних частинок і можливість дистанційних спостережень &явищ ядроутворення.
Одной из гипотез для объяснения изменений земного климата является влияние внешних космических факторов, таких как космические лучи галактического происхождения, которые являются основным источником ионизации молекул в тропосфе&ре. Известно, что при условии достаточной перенасыщенности пара воды и других веществ ионы становятся центрами конденсации этого пара в капли жидкости и образовния аэрозольных частиц. Конденсирование водяного пара на аэрозольных частицах в атмосфере &приводит к образованию облаков, которые являются одним из главных факторов метеорологических процессов и в значительной степени влияют на климат в региональном и глобальном масштабах. Эти факты были положены в основу гипотезы про возможное влияние ко&смических лучей на количество и физические свойства облаков и на климат. Однако до сих пор результаты поисков тесной связи между изменениями потока космических лучей под влиянием солнечной активности (так называемые явления Форбуша) и состояния облач&ности в атмосфере имеют низкий уровень достоверности, противоречивы и являются предметом научных дискуссий. Главная проблема - поиск соответствующих физических механизмов, которые могли бы обеспечить в атмосфе- рных условиях достаточную эффективность& формирования аэрозольных частиц под действием космических лучей, чтобы объяс- нить наблюдаемые характеристики облаков. В статье рассмотрены и проанализованы известные на данный момент механизмы образования молекулярных кластеров и их роста до размер&ов аэрозольных частиц в земной атмосфере и роль в них ионов, которые создаются космическими лучами. Также приведен обзор наблюдательных данных об эффективности ядрообразования и роста аэрозольных частиц в атмосфере, вклад ионов и модельных оценок вли&яния этих процессов на динамику атмосферы и климатические параметры. Сделаны выводы о влиянии ядрообразования на оптические характеристики аэрозольных частиц и возможность дистанционных наблюдений явлений ядрообразования.
Galactic cosmic rays ar&e considered as one of the external force influencing the Earth"s climate change. The cosmic rays are the main cause of The troposphere ionization. Ions are considered as one of the factors that participates in producing of the aerosol particles and &
