Статтю присвячено тому, наскільки актуальним братія Києво-Печерської лаври вважала в XIX - на початку ХХ ст. забезпечення фізичного й морального комфорту для учасників комунікації безпосередньо навколо святинь обителі. Розглянуто спроби зробити зручнішим безпосередній контакт з об"єктами шанування. Проаналізовано ставлення лаврської адміністрації до інтересів сторонніх богомольців і власних насельників, приставлених до святинь. Висвітлюються умови відбування послухів гробового та провідників по печерах. Особливу увагу приділено умовам відвідування печер. Простежено особливості ухвалення та виконання дисциплінарних рішень та інструкцій щодо поведінки братії з вірянами. Встановлено, що в заходах, уживаних в обителі для того, щоб забезпечити комфорт для богомольців та насельників, вбачається передусім прагнення усунути загрози для нормального функціонування соціально-комунікативної системи. А саме: запобігти порушенню звичного порядку (або навіть оскверненню святинь) через чиєсь захворювання чи пошкодження, не допустити людських та матеріальних втрат через пожежу або тисняву. До вдосконалень підштовхувало також зростання кількості богомольців (а отже - й навантаження на братію). Проблема обкрадання богомольців у печерах є перспективним напрямом для &подальшого дослідження разом із крадіжками від святинь і заходами, вживаними в КПЛ для запобігання таким злочинам.
The article deals with the problem of comforting communication for minds and bodies in the sacred space of Kyiv Pechersk lavra (19th -& early 20th c.). We investigate the role of the providing comfort in the conventual ideas and praxises and consider the attempts to improve prayers" physical contact with the sanctuaries. To achieve this goal we start with the analysis the Lavra admi&nistration preconceptions of the interest"s native to stranger prayers and to sacred objects custodians. We also explore the level of operational comfort provided for the coffin-guardians and the cave guids. A special priority is accorded to the cave&s-going conditions. The features of the communicatively related disciplinary instructions for brethren (ideals and reality) are traced. As we have found out, the communicative comfort near Lavra sacred objects was important in the context of reliabil&ity engineering. The sacred objects keepers were able to forestall crowding, injuries or fire near shrines and icons. Increasing of the pilgrimage and incremental load for brethren promoted betterment work in the cloister. The problem of thefts in th&e Near and the Far caves as well as in all Lavra seems to be a promising topic for the further studies.
