"… ich meine, mit dem Besten was in mir ist, Bin ich stets animal politicum gewesen und wunschte ein Burger zu sein": історик у суспільно-політичному житті своєї країни
Розглянуто роль історика у формулюванні "відповідей", які надаються сучасним йому суспільством на дражливі "виклики" доби. "Правда фактів" і можливі їх інтерпретації позначають проблематизуюче поле, у якому й розгортається діяльність професійного історика.
Це з особливою чіткістю проступає в німецькій історіографії ХІХ ст., із характерним для неї залученням учених у суспільно-політичне життя Німеччини, що була тоді на шляху до об"єднання. Апеляція до історичного досвіду взагалі й особливо до античної цивілізаційної спадщини мала на меті додати аргументів у політичних дебатах та навіть революційній боротьбі, що розгорталася на той час.
Одним із найяскравіших прикладів такої апеляції є "Римська історія" Теодора Моммзена - праця, на визнання значущостіякої Нобелівський комітет удостоїв її автора звання лауреата.
The author discusses the role of the historian in the formulation of "responses" given to contemporary society by the uncertain "challenges" of a day.
"The truth of the facts" and their possible interpretations indicate the problematic field, in which the activity of the professional historian develops.
This is particularly clear in the German historiography of the 19-th century, with its characteristic inclusion of scholars into the s&ocio-political life of Germany, which then was coming to the unification. The aim of the appellation to historical experience in general and especially to the ancient civilization heritage was intended to add the arguments in the political debates an&d even the revolutionary struggle that widely spread at that time.
One of the most prominent examples is Theodor Mommsen"s "Roman Story". The work recognized as most significant by the Nobel Committee and awarded the author the title of laureate.
