У статті проаналізовано участь представників національної соціально-економічної еліти України другої половини ХІХ - початку ХХ століття у процесі українського модерного націотворення через фінансову підтримку української справи в Російській та Австро-Угорській імперіях. З"ясовано, ставлення підприємців, землевласників до української мови та її значення для національно-культурного розвитку українців, показано взаємозв"язок між мовною свідомістю та національною ідентичністю. Доведено, на прикладі діяльності О. Алчевського, В. Симиренка, Є. Милорадович, Г. Ґалаґана, Є. Чикаленка, що малочисельна національна соціально-економічна еліта суттєво впливала на процес українського модерного націотворення через благодійну, культурно-освітню, громадську та організаційну роботу спрямовану на поширення грамотності серед населення, підготовку наукових українознавчих праць, фінансування наукової та літературної діяльності окремих представників української інтелігенції, "закордонної місії" М. Драгоманова, часописів "Основа", "Киевская старина", "Громада", "Літературно-науковий вісник", україномовних газет "Громадська думка", "Рада", наукових, культурно-мистецьких товариств та громадських організацій, зокрема, Київської громади, Південно-Західного відділу Російсько&го-географічного товариства, Товариства "Просвіта" й Наукового товариства імені Шевченка у Львові та ін.
The article discusses the problem of national identity and linguistic consciousness of the Ukrainian social and economic elite in turn of the 19&-20 cc. In contrast to the widespread opinion, the author states that a lot of the Ukrainian entrepreneurs and rich landowners were deeply involved in the process of the Ukrainian nation building. They shared the Ukrainian identity and promoted the u&sage of the Ukrainian language. Some of them, including O. Alchevskyi, V. Symyrenko, E. Miloradovych, H. Galagan, E. Chykalenko, belonged to the upper class of the Ukrainian society and invested large sums of money into the development of the Ukraini&an studies and teaching in Ukrainian language in both Russian and Austro-Hungarian empires. Their financial support potentiated the activity of Ukrainian research, literary and artistic societies, including the Kyiv Hromada, Prosvita, South-Western b&ranch of the Russian Geographical society, Shevchenko Scientific Society, publishing the Ukrainian journals and newspapers "Osnova", "Kievskaya Starina", "Hromada", "Literaturno-naukovyi visnyk", "Hromadska dumka", "Rada" etc. In conclusion it is sta&ted that during the late 19 - early 20th cc. the financial support provided by the social and economic elite was critically important for the formation of the modern Ukrainian nation.
