Мета даної роботи полягає в дослідженні міжнародної та вітчизняної практики класифікації запасів та ресурсів підземних вод та аналізу тенденцій їх розвитку. Проаналізовано найпопулярніші міжнародні системи класифікації запасів та ресурсів корисних копалин, охарактеризовано системи - McKelvey та CRIRSCO, виділено їх основні принципи та ознаки. Проведено зіставлення класифікаційних ознак вітчизняної Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і технічних підземних вод та Рамкової класифікації Організації Об"єднаних Націй енергетичних копалин та мінеральних запасів і ресурсів 2009 р. (далі - РКООН-2009). Головними класифікаційними ознаками даних систем є: промислове значення (соціально-економічна життєдіяльність - вісь Е); ступінь техніко-економічної оцінки (обґрунтованість проекту - вісь F); ступінь геологічної вивченості (вісь G). Встановлено достатній рівень відповідності цих параметрів. Головні відмінності полягають у різних цілях створення цих класифікацій, оскільки українську Класифікацію було розроблено в умовах радянської планово-командної системи, а РКООН-2009 від початку орієнтована на ринкову систему. Тому критерії класифікаційних ознак "промислового значення" у вітчизняній класифікації розробл&ені гірше. Натомість критерії "ступеня геологічної вивченості" розроблено повноцінно та порівняно з міжнародними класифікаціями набагато ширше.
Практичне значення такого аналізу полягає в реалізації світової тенденції глобалізації міжнародних систем& класифікації та створення міжнародної класифікації запасів і ресурсів мінеральної сировини для формування стандартної системи звітності. У 2009 р. було розроблено Рамкову класифікацію Організації Об"єднаних Націй, головною метою якої є побудова інст&рументарію для класифікації запасів/ресурсів корисних копалин на основі однакової в міжнародному плані системи, сформованої на базі критеріїв ринкової економіки. Більшість країн світу не лише визнали РКООН, але й істотно змінили свої національні клас&ифікації, максимально наблизивши їх до міжнародної класифікації. Незважаючи на те, що по темі "Зіставлення критеріїв визначення вітчизняної та міжнародних класифікацій запасів і ресурсів корисних копалин" виконано чимало наукових досліджень, підземні& води дотепер залишались поза увагою.
The objective of the study is to examine major differences and similarities in domestic and international methodological approaches to estimating groundwater resources and reserves. Contrastive analysis of the m&ost popular international classification system of mineral reserves and resources was carried out, the system of McKelvey and CRIRSCO are described. The comparison between the Ukrainian Classifications systems of reserves and resources of drinking an&d industrial water and the United Nations Framework Classification for Fossil Energy and Mineral Reserves and Resources - 2009 (UNFC-2009) has been done. The harmonization between UNFC-2009 and the Ukrainian Classification is based on the unified app&roaches to the qualification of the reserves/resources on the basis of three common key characteristics that reflect: degree of geological knowledge (G axis), degree of technical and economic assessment (field project status and feasibility) (F axis)&, level of commercial value (economic and social viability) (E axis). The main difference between these two classification consist in conditions origin. The Ukrainian Classification was developed in the Soviet command planning system and the UNFC-200&9 from the beginning focused on the market system. Therefore, the criteria for classification criteria "commercial value" in the national classification was developed worse. Instead, the criteria for "degree of scrutiny geological" was fully develope&d in comparison to international classifications. The practical significance of this analysis is to implement the global trend of globalization of international classification systems and establish an international classification of reserves and mine&
