Автори дослідили гірські породи Новоукраїнського дайкового поля (НДП), які раніше були ідентифіковані ними як гіпабісальні представники палеопротерозойської долерит-діабазової формації (ДДФ) - палеоаналога континентальних платобазальтів фанерозою. Укорінення дайок ДДФ відбувалося в часовому проміжку між формуванням гранітоїдів новоукраїнського комплексу (2,03-2,04 млрд р.) та інтрузіями анортозит-рапаківігранітної асоціації Корсунь-Новомиргородського плутону (1,74-1,76 млрд р.). З"ясовано, що, крім звичайних для ДДФ кайнотипних олівінових долеритів і габродолеритів, серед досліджуваних дайкових порід трапляються й їхні палеотипні аналоги - діабази та габро-діабази, які різною мірою зазнали низькотемпературних постмагматичних змін. Такі зміни мають локальний навколотріщинний характер і відбувалися за умов сталого об"єму, що забезпечило добре збереження реліктових структур на тлі широкого розвитку псевдоморфоз по первинно-магматичним мінералам. Первинні плагіоклази, а також мафічні та Fe-Ti-оксидно-рудні мінерали виявляють різний ступінь стійкості до постмагматичних перетворень. Найбільш стійким виявився ільменіт, що наочно підтверджує хімічну інертність титану та неможливість його промислового нагромадження за постмагматичних змін такого типу. Інш&і породотвірні мінерали за зменшенням ступеня стійкості формують такий ряд: плагіоклаз - клінопіроксен - титаномагнетит - олівін. Найхарактерніші постмагматичні перетворення - актинолітизація мафічних мінералів, а також серицитизація та пренітизація &плагіоклазів обумовлені низькотемпературними гідротермально-метасоматичими процесами. Метасоматоз супроводжувався помітним привнесенням водного флюїду та винесенням Si на тлі інертної поведінки Na та K, що не дає підстав пов"язувати вивчені постмагма&тичні перетворення з розвиненими в регіоні проявами лужно-натрієвого метасоматозу.
The authors have studied some rocks of the Novoukrainka dike field (NDP). The dike rocks were previously identified by them as hypabyssal representatives of Paleoprot&erozoic dolerite-diabase association (DDA) that is paleoanalogue of continental plateau basalts of the Phanerozoic. The intrusion of the DDA dikes occurred in the time interval between the formation of the Novoukrainka granite complex (2,03-2,04 Ga) &and intrusions of anorthosite-rapakivi-granite association of Korsun-Novomirgorod Pluton (1,74-1,76 Ga). It was established that, among the studied dyke rocks besides the usual for DDA cenotypal olivine dolerites and gabbro-dolerites there are their &palaeotype counterparts such as diabases and gabbrodiabases. The latter are in varying degrees susceptible to low-temperature postmagmatic alteration. Such changes have a local near fracture nature and occurred at constant volume, ensuring a good pre&servation of relict structures with broad development of pseudomorphs on the primary igneous minerals. Primary plagioclase, mafic and Fe-Ti-oxide ore minerals exhibit different degrees of resistance to post-magmatic transformations. The ilmenite appe&ars to be most stable that obviously confirms the chemical inertness of titanium and the impossibility of its industrial accumulation during post-magmatic processes of this type. Other rock-forming minerals on the reduction of the degrees of resistan&ce form the following sequence: plagioclase - clinopyroxene - Ti-magnetite - olivine. The most characteristic post-magmatic transformations such as actinolitization of mafic minerals, sericitization and prehnitization of plagioclase were caused due t&o low-temperature hydrothermal-metasomatic processes. The metasomatism occurred with a noticeable addition of an aqueous fluid and with the removal of Si. At the same time Na and K reveal inert behaviour.
These cast doubt on the supposed genetic rel&ationship of the studied post-magmatic changes with the manifestations of the alkali-sodium metasomatism that developed in the region.
Авторы изучили горные породы Новоукраинского дайкового поля (НДП), которые ранее были идентифицированы ими как гип&
