"Неновою є ситуація, коли біографія видатного митця радянської доби відома менше, ніж його літературна діяльність. Особливо шанси допитливих дослідників дістатися істини зменшуються, коли йдеться про долі репресованих. Сімейні архіви й спомини друзів зупиняються перед порогом невизначеності. Далі - пожовклі сторінки архівних документів кримінальних справ, єдині нині свідки подій, про які після виходу на волю колишні в"язні ГУЛАГу майже не згадували. Так сталося з українським поетом Василем Мисиком (1907–1983), перекладачем творів світової класики Омара Хайяма, Джона Кітса, Вільяма Шекспіра, Роберта Бернса, Генрі Лонгфелло, Олександра Пушкіна, Рудакі, Фірдоусі...".