У даній статті проаналізовано мистецький процес в емпатійному вимірі на прикладі таких його синтетичних видів, як кіно та театр. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про емпатію, яка в мистецтві проявляється як процес побудови внутрішнього ціннісно-смислового образу реальності. Відбиваючи діалектику взаємин людини зі світом, мистецтво, на основі емпатії, створює художню дійсність, трансформуючи реальність із позицій особистої людської зацікавленості, що виражена складною гамою переживань. Наповнюючи мистецтво почуттями, емпатія виступає як можливість відчути художню дійсність через призму цінностей та смислу.
В данной статье проанализировано художественный процесс в эмпатийном измерении на примере таких его синтетических видов, как кино и театр. Научная новизна работы заключается в расширении представлений о эмпатии, которая в искусстве проявляется как процесс построения внутреннего ценностно-смыслового образа реальности. Отражая диалектику взаимоотношений человека с миром, искусство,на основе эмпатии, создает художественную действительность, трансформируя реальность с позиций личной человеческой заинтересованности, выраженной сложной гаммой переживаний. Наполняя искусство чувствами, эмпатия выступает как возможность почувствоват&ь художественную действительность через призму ценностей и смысла.
In this article an art process in an empathic dimension is analyzed on an example of such synthetic types as cinema and theater.
The scientific novelty of the work consists in expan&ding the concepts of empathy, which in art is manifested as a process of constructing an internal value-sense mode of reality. Reflecting the dialectic of the relationship of man with the world, art, based on empathy, creates artistic reality, transf&orming reality from the standpoint of personal human interest expressed by a complex range of experiences. Filling the art with feelings, empathy acts as an opportunity to feel the artistic reality through the prism of values and meaning.
