У статті розкривається значення інтерпретаційних практик в аспекті методології дослідження релігійних текстів. Особлива увага приділяється текстам, що функціонували в добу Античності й добу Середньовіччя. Обґрунтовується необхідність компаративного аналізу герменевтики і екзегетики. Особливості інтерпретацій релігійних текстів вписуються в соціокультурний простір конкретної доби.
The article reveals the meaning of interpretive practices in the aspect of the methodology of research the religious texts.Particular attention is paid to the texts that functioned in the period of Antiquity and the Middle Ages. The necessity of comparative analysis for hermeneutics and exegesis is substantiated. The peculiarities of interpretations of religious texts fit into the socio-cultural space of a particular age.
