"Розглянуто зміну (інверсію) статусу другорядного в художньому творі на прикладі бінома текст/паратекст. Досліджено функціонування паратексту без тексту на матеріалі „роману-з-приміток” французького письменника Жерара Вайцмана „Заборонене”. Із застосуванням методики прагматики тексту У. Еко вивчено наявні в паратексті модуси висловлювання, відношення тексту та співтексту, комунікативні інтенції тексту, а також припущення, якими оперує читач-тлумач при актуалізації семантичних рівнів тексту й текстових проявів (не)сказаного. Здійснено впорядкування авторських підрядкових приміток за їх дискурсивно-наративними функціями. Виділено домінантні ізотопії та змістові фрейми, які виступають чинниками взаємодії фабули й топіків твору. Висвітлено ілокутивну й перформативну сили впливу паратексту роману на реципієнта. Розглянуто підрядкову примітку як рамку-марґінес, яка увиразнює те, що неможливо побачити, почути, сказати, висловити. Зроблено висновок про функціонування акту видалення тексту в романі Ж. Вайцмана „Заборонене” у формі диспозитива у визначенні Дж. Агамбена та про належність роману до „літератури зникання”, де панують наративні, стильові, поетологічні стратегії стирання, зникання, видалення й остаточного зникнення".
