Балтійська сучасна ідентичність базується на Опорі меншого і натхненна пошуком вторинного. Сила Опору була зруйнована й перетворилася в особливе явище культури, де домінує пасіонарніть другорядного, меншого, що створює важливу метафору „сну під землею”,архетип „Я”, здатний підніматися з глибини, відповідний природній стихії. Ця сила „сну в землі” надихнула балтійський модернізм, в якому другорядне й основне чітко розділено: другорядне ліворуч, а все, що кодує вираження людини і нації, – праворуч. Метоюбалтійського мінімалізму, який шукає меншість, торкається темної сторони часів, є драматургія воскресіння (крім того, секунда в музиці означає інтонаційну клітину або другорядний інтервал, „один крок” від інтервалу пріма. Це все сприяє процесу трансформації. Пасіонарний другорядний виражає свій протест у творчій роботі зі „сталою точкою повороту світу” (Т. С. Еліот).
