Уперше у вітчизняній науці порушено проблему українського зарубіжного читачезнавства, в межах якого має досліджуватися читач-іммігрант (адресат), що черпає інформацію з книжок і періодичних видань, преси незалежно від джерела одержання видавничої продукції (бібліотека чи позабібліотечні інституції). Акцентовано на потребі розроблення міждисциплінарного статусу зазначеного наукового напряму, його методики; вивчення читацької аудиторії іммігрантського середовища тощо
