"Економіка України має низькі темпи економічного зростання, численні інституційні та структурні проблеми, подолання яких нерозривно пов"язане із зміною спрямованості та інструментарію структурної, фіскальної, монетарної політики і забезпеченням їх узгодженості. В останні роки спостерігаються такі негативні тенденції: повільні темпи відновлення економічної діяльності після кризи 2014–2015 рр., високий рівень безробіття та посилення трудової міграції, низька частка заробітної плати у ВВП, низький рівень капіталізації ВВП і зниження частки кредитів серед джерел інвестицій (табл.). Такі тенденції є ознакою відставання фактичного ВВП від потенційного (далі - негативного розриву ВВП), тобто ситуації, за якої економічні суб"єкти не мають достатніх стимулів для активізації своєї діяльності. Цей показник вказує на недостатність сукупного попиту для повного використання наявних виробничих факторів і збільшення обсягів сукупної пропозиції. У теорії його ознаками вважаються: високий рівень безробіття; низький рівень використання виробничих потужностей; слабкий внутрішній попит; низькі темпи інфляції. Однак за наявності в економіці значних структурних диспропорцій, викликаних шоками девальвації, зростання цін на енергоносії тощо, негативний розрив ВВП може зб&ерігатися навіть в умовах високої інфляції".
