"Іврит - це мова, яка в різних формах та різних контекстах крізь століття була мовним засобом єврейського народу у вірі, культурі та комунікації. Її рання форма була засвоєна першими нащадками Аврагама, які оселилися в країні, знаній як Ханаан (Кнаан), а пізніше - Ерец Ісраель; у сучасній формі цією мовою спілкуються 6 мільйонів мешканців Ізраїлю. Нею володіє також більшість євреїв у діаспорі. Біблійний іврит (Б1), засвідчений у табличках XIV ст. до н. е., є писемною
мовою ізраїльських племен, які пізніше, протягом XI ст. до н. е., заснували царство на землях, що до того звалися Ханаан. Хоча до наших днів не збереглося жодного рукопису, який повертає нас до тих часів, деякі біблійні тексти точно відтворені у знайдених поблизу Мертвого моря Кумранських рукописах (КР), багато з яких датуються 1 ст. до н. е. Серед КР також є івритські оригінали деяких апокрифічних книг, які до того були відомі лише у грецькому або ефіопському перекладах. Давній іврит репрезентований також певною кількістю
епіграфічнихта епістолярних документів, датування яких коливається між XIV ст. до н.е. та 132-35 рр. н.е.".
