"У роки Другої світової війни на Поліссі, крім ОУН бандерівської та мельниківської фракцій, за українську державність боролася і третя сила - бульбівці, очолювані Тарасом Бульбою-Боровцем (1908–1981), який вважав своїм керівництвом Державний центр УНР векзилі (вигнанні). Втім, внутрішні конфлікти та несприятливі зовнішні обставини не дали жодній зі сторін досягти своєї мети і другі визвольні змагання завершилися так само сумно, як і перші".
