досліджуються особливості відтворення українських ономастичних реалій в історичній повісті, аналізуються випадки збереження та порушення національного колориту ономастичної лексики при її передачі німецькою мовою. Українські ономастичні реалії, а саме антропоніми, топоніми та гідроніми, розглядаються в аспекті перекладу німецькою мовою з історичної точки зору, аналізується їхня функція змалювання історичної епохи у художньому прозовому творі, досліджуються шляхи збереження їхніх функцій, а також смислового й стилістичного забарвлення при перекладі іншою мовою.
The article reviews the features of the use and rendering of onomastic realia as the components of historical novel and emphasizes the fact that anthroponyms, toponyms and hydronyms should be submitted in the national form, in order to preserve the national color, so the most used method of onomastic realia translation is transliteration. It is grounded that the transcription/translation methods used by the translators help to maintain the national colour and provide adequacy of translations.
В статье исследуются особенности воспроизведения украинских ономастических реалий в исторической повести, анализируются случаи сохранения и нарушения национального колорита ономастической лексики при& ее передаче на немецкий язык. Украинские ономастические реалии, а именно антропонимы, топонимы и гидронимы, рассматриваются в аспекте перевода на немецкий язык с исторической точки зрения, анализируется их функция изображения исторической эпохи в ху&дожественном прозаическом произведении, исследуются пути сохранения их функций, а также смысловой и стилистической окраски при переводе на другой язык.
