"Виокремлено тенденції розвитку Європейського Союзу як об’єднання національних держав наддержавного типу. Проаналізовано особливості унітарної та федеративної форм державного устрою країн-членів ЄС і з’ясовано, що для процесу їхнього розвитку характерневзаємопроникнення. Вказано, що це виражається в унітарних державах у розширенні суверенних прав регіонів, особливо окремих, а у федеральних країнах - в їх звуженні. Зазначено, що вихідним положенням концепції автора є теза, що Європейський Союз в умовахглобалізації сформувався до рівня наддержави з переважно регуляторними функціями (policy-makingstate). Наголошено, що його розвиток відбувається по висхідній у напрямі наддержави федеративного типу, в якій країни-члени матимуть статус залежно від досягнення рівня соціально-економічного розвитку та додаткових умов, що визначатимуть лідери. Акцентовано, що обов’язковими умовами членства в Європейському Союзі мають бути громадянство: вільний рух товарів, робочої сили і капіталу; спільна зовнішня й безпекова політика; імплементація законів ЄС. Уточнено, що країни європейського ядра повинні підписати договір про федерацію та європейську конституцію; бути членами Європейського валютного союзу і Шенгенської зони. Зауважено, що для країн інших швидкостей п&оза ЄС ставляться умови, послідовне виконання яких наближує їх до членства. До них зараховано: асоційоване членство з ЄС; надання статусу країни-кандидата у члени ЄС; включення до процесу імплементації Маастрихтських критеріїв; можливість членства у &Шенгенській зоні та єврозоні".
