"Статтю присвячено розгляду автобіографічного та біографічного дискурсу в насвітленні «нового історизму», в контексті тих поглядів на роль біографії та біографізму, що були сформульовані його представниками. Шляхом аналізу праць Г. Вайта, С. Грінблатта,Л. Монроуза, А. Еткінда та І. Смірнова продемонстровано, в який спосіб «новий історизм» змінює уявлення про традиційну письменницьку біографію, «деавтоматизуючи» цей тип тексту та доводячи необхідність його залучення до інтерпретації літературного тексту як засіб виведення твору в ширший культурно-історичний контекст".