"Проаналізовано специфіку використання прийому безумства у творах сучасної чеської та української літератур («Солодка Даруся» М. Матіос та «Житковські богині» К. Тучкової). Крізь призму постколоніального та ґендерного підходів з’ясовано, що психічні розлади маскулінних персонажів є передусім свідченням неповноцінності «свого» чоловіка в умовах тиску колонізаторів. Натомість жіноче божевілля, пов’язане з пережитим травматичним досвідом війни і тоталітарного режиму, постає трагічним наслідком порушених табу, що поглиблює протистояння людини і влади в традиційному суспільстві".
