"Мета роботи – дослідити меценатську діяльність Ставропігійського братства та його роль в історії меценатства України. Методологія дослідження феномена меценатства зумовлює потребу його вивчення в міждисциплінарних дослідженнях з використанням принципу поліметодологізму. Наукова новизна роботи полягає у розширенні уявлень про меценатську діяльність українських братств. На прикладі Львівської Ставропігії видно, як українські братства, концентруючи великі інтелектуальні сили (із Львівським братством булапов’язана діяльність таких визначних учених і письменників як Іов Борецький, Лаврентій Зизаній, Памво Беринда), а також, маючи певний економічний потенціал і патронатну підтримку у вищих колах українського суспільства, перетворилися на потужний фактор національного духовно-культурного відродження кінця ХVІ-ХVІІ ст. Своєрідність братств як доброчинних установ, які відіграли важливу роль у розвитку традицій українського меценатства, полягала в тому, що вони були суб’єктами меценатської діяльності водночас, до певної міри, будучи її об’єктами з боку тих доброчинців, які підтримували боротьбу українців за національну самобутність".
