"Розглянуто типологічні ознаки невласне граматичного узгодження, що має вияв у структурах зі специфічно вираженим опорним компонентом у функції означуваного предмета (незмінний субстантив, змінний субстантив недиференційованого роду, сполука слів, речення). Схарактеризовано фактори вибору форми залежного атрибутивного компонента (дієслова та прикметника). Систематизовано регулярні випадки реалізації асоціативно-граматичного, смислового та умовно-граматичного підтипів узгодження в українській мові".
