Мета роботи – розглянути сучасний стан і перспективи розвитку історичного документознавства в Україні. Досягненню мети сприяло застосування методології системного, функційного підходів до документа як соціокомунікаційного феномену, щоб визначити об’єктно-предметну сферу, окреслити основні дослідні напрями й завдання, чинники їхнього формування,теоретичні засади дисципліни. Наукова новизна полягає в актуалізації проблемних історичних,теоретичних і прикладних питань історичного документознавства, узалежненого від міждисциплінарного впливу наук документально-комунікаційного циклу та спеціальних історичних дисциплін. Висновки. Студії, зосереджені на історії, теорії історичного документа, організації роботи з ним, середовищі його створення й побутування, виконані переважно в руслі спеціальних історичних дисциплін: джерелознавства, дипломатики, сфрагістики, філігранології, археографії, історії діловодства установ. Тематично виокремлюються такі напрями: 1) історія, теорія документа; 2) історія діловодства, інших сфер практичної роботи з документами та державних установ; 3) історія спеціальних видів документа, еволюція характеристик змісту і форми, систем документації
