Мета дослідження. У статті розглядаються законодавча та нормативна бази документаційного забезпечення управління в галузі культури, впровадження міжнародних та вітчизняних стандартів із управління документацією, організаційно-регламентуючої документаціїз діловодства тощо, організація діловодства в Міністерстві культури України, створення єдиного культурного простору та відповідне удосконалення діловодних процесів, освоєння здобутків інформатизації, пов"язаних із впровадженням електронного документообігу та електронного урядування. Методологія дослідження полягає в застосуванні комунікаційного підходу в дослідженні теорії і практики документаційного забезпечення галузі культури, що ґрунтується на інформаційно-технологічних можливостях ери електронної документації та максимально широкому використанню електронних ресурсів органів центральної та місцевої влади
