"В багатій ідейній спадщині великого нашого національного українського поета, широта і вільність його асоціативного мислення є невід’ємною частиною його поетичної та художньої творчості. Вона охоплює різноманітні сторони соціального життя – літератури, естетики, філософії, педагогіки, але важливе місце займають і його психологічні погляди. Інтерес Тараса Шевченка до психологічних питань витікав, перш за все, з розуміння завдань поезії та мистецтва відображати правдиво дійсність людини, її переживань і поступків. Щоб успішно рішати ці завдання, поет, художник, митець повинні добре знати людину та її психіку.
Тарас Шевченко не написав спеціальних праць по психології, зате він мав цілу систему поглядів щодо психічного життя людини, систему, яка була тісно пов’язана з його творчим поетичним та мистецьким світоглядами. Слід уточнити, що Тарас Шевченко закінчив навчання в Петербурзькій Академії Мистецтв у 1844-му році, коли йому виповнилось вже тридцять... Академія Мистецтв учила не тільки багатогранного художницького професіоналізму, а і давала грунтовну класичну освіту. Надзичайно обдарований, наш Кобзар з раннього сирітського дитинства мав нестримну жагу до знань, гостре прагнення до прекрасного. Хто зна, як прийшла б до нього висока культурність, &як склалися б його смаки, але, читаючи його Щоденник, дивуєшся, який високий рівень його духовних потреб".
Для перевірки можливості замовлення цієї складової частини перейдіть на головний документ!
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
